Голокост – знехтуваний епізод історії
27 січня – Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту
Бібліографічний огляд літератури
Словно ступаю по пеплу
родственников невинных…
Потоцкий Игорь «Стихи о гетто»
Ще одна дражлива тема історії – Голокост – пробиває поволі собі шлях до нас сьогоднішніх. Хто бачив фільми «Список Шіндлера» режисера С. Спілберга та «Піаніст» Р. Поланського, той більш-менш усвідомлює, про що йдеться. Так! Це було у середині XX сторіччя на теренах цивілізованої Європи…
Голоко́ст (давньогрецька — «всеспалення») — переслідування і масове знищення євреїв і циган у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (цигани, геї, масони, безнадійно хворі тощо). Тобто, у ширшому розумінні, голокост — систематичне переслідування і знищення людей за ознакою їх расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
27 січня 2012 року в Україні вперше на державному рівні відзначили Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (Постанова ВРУ №8605 від 5 липня 2011 р.).
Рішення щодо призначення 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту прийняте 2005 року Генеральною Асамблеєю ООН згідно резолюції 60/7. Цю дату було обрано тому, що в цей день 1945 року найбільший нацистський табір смерті в Освенцимі-Біркенау в Польщі був звільнений Радянською Армією.
У 1966 році опублікована документальна повість Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр». Вийшла вона у вихолощеному вигляді без згоди автора. І, навіть, у такому варіанті, то був шок…
Стан шоку охоплює і зараз, коли знайомишся з книжками, випущеними у наш час, коли зняті ідеологічні та історичні табу і нашарування. Їх у фонді Володарської районної бібліотеки достатньо, щоб замислитися над проблемами, познайомитися з «білою плямою», але усвідомити, збагнути Голокост розумом неможливо...
Почати рекомендуємо з навчального посібника для середніх загальноосвітніх шкіл України, підготовленого Українським центром вивчення Голокосту – Подольський А. Уроки минулого : історія Голокосту в Україні / навч. посібник. – 2-е вид. – К.: Зовнішторгвидав України, 2009. – 100 с.
Він присвячений складним сторінкам історії України 20-го століття, історії Другої світової війни на українських землях, а саме долі євреїв України в добу нацистської окупації (1941-1944 роки), — історії Голокосту на теренах України, яка була одночасно частиною геноциду єврейського народу в усіх окупованих нацистами країнах Європи в період Другої світової війни (1939-1945 роки). Цей посібник викличе зацікавленість і стане у нагоді учням старших класів середніх загальноосвітніх шкіл України, у тому числі й тому, що тема історії Голокосту включена Міністерством освіти і науки України до шкільної Програми курсів з історії України та Всесвітньої історії в розділи, що присвячені історії Другої світової війни.
Спроба відновити події тяжких днів окупації нашої області здійснена у виданні Трагические страницы истории (1941-1943 г.г.) : в назидание потомкам : К 70-летию геноцида евр. нас. Донецкой обл. во время нацистской оккупации. – Донецк : Ваш имидж, 2012. – 80 с. Зокрема, тут йдеться про першу акцію зі знищення євреїв у Донецькій області - у м. Маріуполі. 20 жовтня 1941 року у районі агробази були розстріляні близько 9 тисяч євреїв – жінок, дітей, літніх людей. Використання архівних матеріалів і свідоцтва очевидців дали можливість у хронологічному порядку підтвердити факти масового знищення фашистами євреїв і в інших місцях Донбасу.
Голокост пережило дуже мало євреїв, тож годі й сподіватися, що книжок зі спогадами буде багато. Та все ж певна кількість їх з’явилася. Серед найвідоміших Франк Анна. Щоденник / Пер. з нім.. – К.: Сфера,2009. – 282 с. Це перший український переклад всесвітньовідомого твору А. Франк (1929-1945). Щоденник, який вела єврейська дівчинка понад два роки, переховуючись від нацистів в одному з будинків Амстердама, - хвилюючий документ, що неспростовно викриває людиноненависницьку політику геноциду, яку здійснювала гітлерівська Німеччина.
Ще одна книжка – документальне свідчення про долю єврейського народу Щоденник Давида Рубіновича : Пер. з польської А. Шарого. – К.: Зовнішторгвидав, 2009. – 70 с. Це чергова видавнича спроба Українського центру вивчення історії Голокосту в рамках проекту «Українські книжки для виховання толерантності». Як зазначає в передмові до видання А. Подольський, «ми виглядаємо особливо безпорадними, коли стикаємося з текстами про цей жах, про людське падіння, написаними дітьми, яким було 12–14 років у 1939–1945 роках». Отже, автор щоденника – цього своєрідного літопису буденного злочину проти людяності – 12-річна дитина, яка прагне та ніяк не може збагнути, за що принижують, вбивають, винищують «синів Ізраїлю», що не одне століття мешкали на теренах Польщі разом із поляками та німцями як з добрими сусідами. Як і Анна Франк, Давид Рубінович розділив долю 6 мільйонів євреїв Європи: його було знищено у газовій камері у концтаборі Треблінка.
Щоденник Львівського гетто. Спогади рабина Давида Кахане. – 2-е вид. – К.: Дух і літера, 2009. – 276 с. – Ця книга – свідчення духовної особи, рабина Давида Кахане про трагічну долю львівських євреїв у період фашистської окупації, про власний порятунок, порятунок дружини й доньки у монастирях Студійського уставу, резиденції митрополита Андрея Шептицького та роздуми автора про Голокост, зокрема про міжнаціональні взаємини. Більше за все йому болить питання: «Як могло трапитися, що мільйони людей вмирали, що їх знищували у найнеймовірніший і найжорстокіший спосіб, а світ уперто мовчав?».
У книзі Бартов О. Стерті. Зникаючі сліди євреїв Галичини в сучасній Україні / О. Бартов; пер. з англ. С. Коломійця. – К. : Зовнішторгвидав України, 2009. – 300 с. яскраво розкривається назва цього огляду: «Голокост – знехтуваний епізод історії». Автор під час подорожі Східною Галичиною пережив свій власний шок: його вразила майже повна відсутність згадок про вбивство галицьких євреїв. Головним питанням цієї праці є готовність сьогоднішньої української держави та суспільства бачити історію Голокосту з усіма позитивними і негативними сюжетами в історії українсько-єврейських взаємин. Ми знаємо багато прикладів переховування євреїв у неєврейських сім’ях (їх тепер називають «праведниками світу»), але ж дуже багато і свідчень, коли про схованки євреїв виказували їхні сусіди. Український переклад книжки американського історика «Стерті» сприятиме розвитку відкритої дискусії щодо формування правдивої пам’яті про минуле.
У монографії «Творення нацистської імперії та Голокост в Україні» / пер. з англ. С. Коломійця, Є. Ровного. – К.: Зовнішторгвидав, 2010. – 368 с. дослідниця Венді Лауер, зосереджуючи свою увагу на житомирському регіоні і поєднуючи в одне ціле німецькі та радянські архівні документи, щоденники, мемуари та особисті свідчення, дає найповнішу з наявних на цей час оцінку нацистської колонізації, окупаційної політики та Голокосту в Україні. За винятком певної інформації про знищення євреїв Києва в Бабиному Яру, більшість учених та простих людей знають небагато про важливість України в історії Голокосту. Але ж втрати євреїв в Україні (1,4 млн.) значно перевищували втрати в інших частинах Європи за винятком Польщі. Також об’єктом пильної уваги дослідниці є ступінь залучення місцевого населення на різні рівні каральної системи.
В завершення анонсування книг про Голокост в Україні, наведемо монографію Карела Беркгофа Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. – К.: Критика, 2011. – 455 с.
Ця книжка намагається відтворити історію «знизу». Автор переконаний, що лише так можна донести читачеві присмак щоденного досвіду місцевого населення в умовах нацистської системи. Розповідь про євреїв, ромів (циган) у третьому розділі яскраво ілюструє моторошні наслідки расизму, що пронизував Рейхскомісаріат Україна. Автор доводить, що антисемітські настрої та смертна кара за перешкоджання нацистській кампанії проти євреїв та ромів змусили величезну більшість інших місцевих жителів залишитися, в кращому разі, пасивними статистами.
Зазирнути у непривабливу історію Голокосту, розкрити його рушійні сили та соціальні і психологічні фактори його заразливості, якими антисемітизм проторував собі шлях – такою є завдання книги британського історика Нормана Кона у книзі «Привід для геноциду. Міф про всесвітню єврейську змову і «Протоколи сіонських мудреців» / пер. з англ. Т. Цимбала. – К.: Самміт-Книга, 2011. – 352 с. : іл. Як хтось міг замислити колосальне масове вбивство, яке Гітлер називав «остаточним вирішенням єврейського питання»?
Відповідь на це та інші аналогічні питання шукайте також у книжці Поза межами розуміння (богослови та філософи про Голокост) / за ред. Джона К. Рота, М. Беренбаума. – 2-е вид. – К. : Дух і літера, 2009. – 432 с. Цю книгу варто прочитати кожному, хто серйозно ставиться до життя. Багато що ляже на душу і нагадає, і змусить замислитися: та що ж це воно діялось (і діється) з нами «у цьому світі без Бога і без людей»?! – як гірко висловився один із авторів цих текстів. Понад два десятки відомих єврейських і християнських філософів, мислителів, літераторів, переважно тих, хто зазнав людиноненависницької дійсності фашистських концтаборів і гетто, свідчать про Голокост – зловісну спробу остаточного знищення європейського єврейства гітлерівськими нацистами у період 1939 – 1945 років.
Читання цих книжок – не задоволення. Це важка психологічна праця душі, а надто, коли події ілюструються документальними фото. Головна ідея огляду – спробувати навчитися співчувати і толерантно ставитися до іншої культури. Ми відповідальні за пам'ять про Голокост, як про частину нашої історії.
|
